Головна
Фотогалерея
Опис котеджу
Ціни, додаткові послуги
Контакти
Погода в Ільцях

Погода в Україні
Ріки та озера карпатського регіону

В умовах надто зволоженого клімату формується густа гідрографічна сітка району (до 1,5 км/ км.кв.).

Водні ресурси району представлені в основному ріками. Тут їх налічується більше десятка і всі вони відносяться до басейнів Чорного і Білого Черемошів

Центральною водною артерією району є Чорний Черемош. Ріка як і всі її притоки повністю протікає по території району. Бере свій початок Чорний Черемош як і Білий на північно-східних схилах Чивчинських гір на висоті понад 1680 метрів над рівнем моря. Загальна довжина річки 86 кілометрів, площа басейну 856 км. кв., загальний похил – 14 метрів на 1 км. кв. Найбільші праві притоки рр. Жаб’євський потік, Слупійка, Річка; ліві: рр.Шибний, Дземброня, Бистрець, Ільця та Бережниця. Чорний Черемош мов би розділяє територію району на дві рівні частини.

Білий Черемош – менш повноводна ріка, та і довжина її всього 54 кілометри. Від самого витоку до устя Білий Черемош розділяє два райони: Верховинський Івано-Франківської області та Путильський Чернівецької і тільки його ліві притоки, найбільшою з яких є Пробійна, належать Верховинщині.

Всі ріки району, як і всі гірські ріки Карпат відносяться до карпатського типу.

Живлення всіх річок мішане, з переважанням снігового і дощового, грунтове є додатковим. Льодостав триває три місяці з кінця грудня до другої половини березня, хоча з-за частих відлиг він нестійкий. Верхов’я рік сильно розчленовані, їх долини вузькі, глибокі і кам’янисті, покриті щебенем і великими валунами. Швидкість течії рік викликана нахилом поверхні місцевості. В верхів’ях вона досягає 1-2 м/сек., а під час повеней 3-4 м/сек

Гідрологічний режим карпатських рік дуже складний, що завдає багато клопотів як людям так і району вцілому. Річний стік і рівень характеризуються різкими коливаннями та частими повенями. Стік по сезонах характеризується так: весна – 45%, літо – 22%, осінь – 17% та зима – 16%. Підняття рівня води буває частим (10-15 повеней на рік) у всі пори року. Весною це стається внаслідок інтенсивного танення снігу в горах, влітку і восени внаслідок частих проливних або затяжних дощів, зимою – внаслідок раптових відлиг. Підняття рівня води Чорного Черемоша в смт. Верховина на 1,5-2 метри не є рідкістю. Один раз в 50 – 75 років бувають катастрофічні повені. Старожили часто згадують стихію 1927 року, яка була руйнівною і забрала багато людських життів. Остання така повінь на Верховинщині сталася влітку 1969 року і теж принесла чимало горя горянам та лиха народному господарству.

Інших природних водоймищ на Верховинщині немає. Вірніше є одне озеро з поетичною назвою - Марічейка.

Гуцули говорять про Марічейку: "Побачиш на світанні - пізнаєш радІсть".Про Марічейку в Карпатах побутує цікава легенда. Розповідається в ній, що то було ще в глибоку древність – в часи навали на Русь монголо-татарського насестя. Чужоземці руйнували села, міста, знищували народ, не мали ніде крім гір спасу від них люди. Рятуючись від ворогів люди втікали в гори. Але вороги взнали, що гуцули переховуються десь в дрімучих лісах і рушили ордою вслід за ними.
Марічейка, наречена молодого ватага Івана помітила ворогів і прошепотала коханому:
- Іванку,рідний! Скоріше біжи до наших, попередь!.. А я спробую їх затримати.
- Не можу я залишити тебе.
- Згадай милий скільки наших там, у горах. Батьки і матері, діди і діти... Весь наш народ. Він у небезпеці.Йди!
І пішов Іван. А горда Марічейка стала на шляху ворогів.Її схопили. Наказали:
- Веди до своїх гуцулів. А ні - то смерть!
Йшли вони до самої ночі. Завела їх Марічейка в такі дикі місця, звідки вже не вибратися. Розлютувалися вороги і накинулися на неї з шаблюками... Затремтіла земля, подув страшенний вітер, ударив грім, І полетіло в небо каміння. Розсунулися гори, і утворилося озеро. В ньому й знайшли свою загибель вороги. З тих пір навколишній ліс на честь хороброї дівчини-гуцулки люди називають Дівочим, а озеро - Марічейкою.

Воно розташоване в великому льодовиковому цирку під горою Шуринсеред приполонинського первовічного лісу на висоті 1510 метрів над рівнем моря. Простягнулося на 200 метрів у довжину і на 100 метрів у ширину. Площа водного дзеркала більше 10 тисяч квадратних метрів, а глибина не перевищує восьмидесяти сантиметрів. З його глибини б’ють підводні джерела і вода в ньому дуже холодна навіть влітку. З озера витікає єдиний струмок, що є правим притоком Погорільця.

Інформацію скопійовано з сайту www.verkhovyna.info

© 2009 Гуцульське рандеву.
Сайт підтримує Mandrivka.net